Коли на Закарпатті з’являється металообробка?
Серед великої кількості археологічних знахідок різних епох чільне місце завжди займали знахідки давньої металургії та металообробки, які значною мірою визначали ступінь технічного прогресу і впливали […]
Статті автора Павло ПЕНЯК
Археологічні студії Федора Потушняка
Серед переліку імен Срібної Землі 30–40-х років ХХ ст., які подарувала нам історія, виділяється постать Федора Потушняка (1910–1960) – письменника, історика, етнографа, філософа, археолога, педагога, […]
Археологічні старожитності Мукачівського району
Як відомо, одним із важливих видів туристично-рекреаційних ресурсів, які є основою для формування туру, є історико-культурні, до яких належать історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, а […]
Перший мер повоєнного Ужгорода Петро Сова про давнє минуле Закарпаття
11 липня цього року виповнюється 125-річниця від дня народження Петра Петровича Сови – першого післявоєнного мера і Почесного громадянина Ужгорода, відомого громадського і політичного […]
Чи були наші предки войовничим етносом?
Серед широкого загалу науковців та всіх небайдужих проблема озброєння і військова справа давнього населення завжди викликають значний інтерес. Це зумовлено багатьма чинниками. Зокрема, дослідження цієї […]
Жертовні та супроводжуючі речі слов’янських поховань Тисо-Дунайського басейну
Слов’янські поховання з тілопальним і тілопокладальним ритуалом, як правило, супроводжувалися жертовними речами. Язичницький звичай класти речі, що належали покійнику або використовувалися при житті, трактується по-різному. […]
Верхнє Потисся як регіон контактів давніх європейських культур і цивілізацій
Як відомо, Верхнє Потисся – це регіон Центральної Європи, обмежений Східними (Українськими) Карпатами, а з півдня – Трансільванськими Альпами (Бая-Марські рудні гори). Із заходу […]
Про обряд тілоспалення давніх слов’ян Тисо-Дунайського басейну
Загальновідомо, що поняття «поховальний обряд» включає цілий комплекс обрядів, звичаїв, заборон, які здійснювалися зі смертю людини й до її поховання. У чисто археологічному аспекті […]
Археологічні дослідження в околицях Горянської ротонди
Опубліковано матеріали археологічних досліджень 1988–1991 рр. поблизу Горянської ротонди в Ужгороді, які належать до доби раннього заліза (VIII–VII ст. до н. е.), пізньоримського періоду (III–IV […]
Чи було Закарпаття клондайком бронзових скарбів?
Серед археологічних артефактів доби бронзи (1900–800 рік до н. е.), що служать джерельною базою для вивчення історії краю, вагоме місце належить знахідкам бронзових скарбів, у […]
Як планували свої поселення наші предки
Як відомо, слов’янські поселення VI–IX ст. розміщувалися переважно на похилих південних або східних схилах перших надзаплавних терас великих річок, їхніх приток, невеликих струмків, водоймищ поруч […]
До виникнення і ранньої історії Ужгорода
Донедавна писемні свідчення залишалися єдиним джерелом, з якого фахівці черпали дані для відтворення історичних процесів давноминулих епох. У результаті всестороннього аналізу писемні свідчення фактично вичерпали […]
Австрійське коріння енеолітичної культури Закарпаття
Наприкінці доби мідно-кам’яного віку (енеоліту) у Верхньому Потиссі поширюється культура канельованої кераміки, або баденська культура, існування якої датується в межах 2700–2000 років до н. е. […]
Археологічні пам’ятки Ужгородського району
При підготовці матеріалів до Зводу пам’яток історії та культури по Закарпатській області з’ясувалося, що серед 13 районів області Ужгородський займає одне з чільних місць за […]
Археологічні пам’ятки Виноградівського району Закарпаття
Виноградівський район за своїм історико-культурним потенціалом займає одне з чільних місць на Закарпатті. Тут на порівняно невеликій території зосереджена значна частина пам’яток історії та культури, […]